неділю, 24 січня 2016 р.

Як прищепити дитині інтерес до математики?

Як писав один з основоположників теорії розвивального навчання В.В. Давидов, викладаючи будь-яку науку, необхідно пояснювати, навіщо ми виконуємо ті чи інші дії. 
На думку Давидова, в основі навчального процесу лежить так зване «навчальне завдання», тобто завдання, що змушує учня шукати і застосовувати загальний спосіб вирішення всіх задач даного класу, тобто всіх подібних завдань. Наприклад, вчитель на уроці пропонує дітям визначити, що більше по висоті — двері класної кімнати або вікно. Завдання не можна вирішити безпосередньо практично, тому що двері не піднесеш до вікна. Потрібно шукати інше рішення. Спочатку треба придумати, як взагалі можна вирішити завдання подібного типу. У цьому випадку з'являються ідеї вимірювання і необхідності вимірювання, порівняння чисел. Вкрай важливо ставити дітям питання про те, чому вони навчилися на занятті або уроці. 

суботу, 16 січня 2016 р.

Шукаємо правильний підхід

Ремі Бріссо, дослідник у галузі когнітивної психології, вважає, що, якщо викладати математику як нескінченний список абстрактних правил, шаблонів, які потрібно застосовувати «тому що це так і ніяк інакше», можна викликати огиду до науки. Важливо показати, звідки береться те або інше правило, як воно з'явилося в головах людей, його генетичне коріння.
З ним згідний і автор книги «Математика, не схожа на ...» Олександр Звонкін. Він пише про те, що теорія ймовірностей виникла зі спостережень людей за випадковими, непередбачуваними явищами навколишнього світу. І саме такі спостереження можна проводити з дітьми, використовуючи, наприклад, ігри з гральним кубиком. На заняттях математичного гуртка він намагався підкреслити ймовірнісну природу дитячих спостережень. Наприклад, замість кубика дітям пропонувався кособокий багатогранник, щоб вони побачили, як гра стає «несправедливою»: одні цифри випадають частіше, ніж інші. Сенс подібних спостережень і досліджень в тому, щоб дитина здійснивши своє самостійне відкриття, виступила в ролі дослідника. Наприклад, в одній з чеських шкіл діти намалювали портрет середнього учня класу. Для цього їм знадобилося провести цілий ряд математичних вимірів, з'ясувати свій зріст, вагу, довжину стопи і т. д.
Дослідницька позиція дитини проявляється і тоді, коли вона за допомогою дорослого наштовхується на протиріччя у власній точці зору. Прикладом цього методичного прийому є відомі феномени Жана Піаже, який виявив, що діти важко розуміють принцип збереження. Так, наприклад, якщо перед дитиною лежать два рівних ряди предметів, вона бачить, що кількість предметів в обох рядах однакова. Однак якщо один з рядів розсунути, нічого не збільшуючи й не збавляючи, дитина стверджує, що предметів в одному ряді стало більше. Звонкін кілька разів прибирає предмети в ряді та знову розсовує ряд. У результаті частина дітей починає розуміти, що рівність у кількості предметів залежить аж ніяк не від просторового збільшення ряду.

понеділок, 11 січня 2016 р.

Від чого залежить любов до математики

Для багатьох людей із самого малечку немає нічого нуднішого цифр та прикладів, а пізніше задач і рівнянь. Зазвичай таких дітей називають гуманітаріями, що, по суті, означає «до математики нездатні». Але справа зовсім не у відсутності математичних здібностей, а скоріше в неправильному — нудному і формальному навчанні. Як же прищепити дітям смак до цієї точної науки?
Доброю новиною для батьків, які не мають великих математичних досягнень, можна вважати те, що любов до математики залежить не стільки від спадковості, скільки від якості навчання й позитивного ставлення батьків до питання. Але для початку самому дорослому потрібно усвідомити, що ж вивчає ця наука, для чого вона потрібна.
Математика — це не простий перерахунок і сухі цифри, це і уявлення про простір і час, величину і кількості. Наприклад, якщо розглянути лист дерева або крила метелика, в них можна побачити математичні пропорції, симетрію. Крім того, математика дозволяє систематизувати предмети, бачити логічні закономірності в природі та в житті.

пʼятницю, 8 січня 2016 р.

Говоримо правильно

Певно, кожен з нас, час від часу, вживає неправильні слова та вислови. Не тому що не знає правил – просто так говорять оточуючі. Пропоную вам деякі слова та фрази, в котрих найчастіше припускаються помилок. Така «шпаргалка» допоможе не лише на ЗНО, а й у повсякденному житті.